Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Гридіна Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Гридіна Н. Я. Експериментальна модель аутотрансплантації клітин кісткового мозку при локальній механічній травмі головного мозку [Електронний ресурс] / Н. Я. Гридіна, О. В. Серкіз, О. М. Золотоверх, О. О. Нахаба, О. М. Величко, О. І. Веселова // Український нейрохірургічний журнал. - 2010. - № 1. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2010_1_14
| 2. |
Білошицький В. В. Вплив ліпосомальної трансфекції в клітини головного мозку гену апо Е3 на дослідницьку поведінку та емоційний стан щурів після експериментальної черепно-мозкової травми [Електронний ресурс] / В. В. Білошицький, О. М. Величко, Н. Я. Гридіна, Л. О. Циба, Є. Г. Педаченко // Український нейрохірургічний журнал. - 2010. - № 2. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2010_2_13
| 3. |
Білошицький В. В. Структурно-функціональна характеристика пошкодження нейронів гіпокампа при експериментальній черепно-мозковій травмі і генній терапії з використанням гену апоЕ3 [Електронний ресурс] / В. В. Білошицький, С. А. Михальський, Н. Я. Гридіна, Т. Ю. Квітницька-Рижова, Є. Г. Педаченко // Український нейрохірургічний журнал. - 2012. - № 2. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2012_2_10
| 4. |
Нахаба О. О. Нові експериментальні нейрохірургічні технології відстроченої краніопластики після великоклаптевої краніотомії [Електронний ресурс] / О. О. Нахаба, Н. Я. Гридіна, А. А. Шмельова // Український нейрохірургічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 4-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2013_4_3
| 5. |
Болтіна І. В. Цитогенетичні особливості лімфоцитів периферійної крові у хворих з гліомою головного мозку різного ступеня злоякісності [Електронний ресурс] / І. В. Болтіна, Н. Я. Гридіна // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 2. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_2_6
| 6. |
Коркач Ю. П. Гальмування розвитку оксидативного і нітрозативного стресу при імплантації стовбурових клітин в пошкоджену зону головного мозку [Електронний ресурс] / Ю. П. Коркач, А. В. Коцюруба, О. М. Величко, Н. Я. Гридіна // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_3_35
| 7. |
Нахаба О. О. Пристрій для специфічного багатоканального електричного підключення до аксональних груп трактів спинного мозку [Електронний ресурс] / О. О. Нахаба, В. І. Цимбалюк, Н. Я. Гридіна // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2010. - № 3-4. - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2010_3-4_19
| 8. |
Гридіна Н. Я. Нові підходи до застосування верапамілу та кетаміну при лікуванні гліом головного мозку [Електронний ресурс] / Н. Я. Гридіна, В. В. Білошицький, А. М. Морозов, В. Д. Розуменко, Н. Г. Драгунцова, О. М. Величко, О. І. Веселова, В. П. Маслов, Ю. В. Ушенін // Український нейрохірургічний журнал. - 2014. - № 4. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2014_4_5
| 9. |
Коваленко О. В. Вмiст мiкроелементiв у плазмi кровi хворих при розвитку пухлинних процесiв [Електронний ресурс] / О. В. Коваленко, Л. С. Холодна, С. А. Сенiн, Г. А. Любченко, Н. Я. Гридіна // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 7. - С. 161-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_7_29
| 10. |
Цимбалюк В. І. Модель пересічення половини поперечника спинного мозку. Частина І. Технічні, патоморфологічні та клініко-експериментальні особливості [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, В. М. Семенова, Н. Я. Гридіна, Ю. Ю. Сенчик, О. М. Величко, С. М. Дичко, В. В. Васлович // Український нейрохірургічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 18-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2016_2_4
| 11. |
Цимбалюк В. І. Відстрочена краніопластика після великолоскутної краніотомії (модифікації №3 та №4) [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, O. O. Нахаба, Н. Я. Гридіна // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2011. - № 3. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2011_3_7
| 12. |
Цимбалюк В. І. Тривала персистенція біосумісного стороннього тіла у хребтовому каналі за відкритої проникної травми спинного мозку: клініко–експериментальні та патоморфологічні особливості [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, В. М. Семенова, Н. Я. Гридіна, Ю. Я. Ямінський, Ю. Ю. Сенчик, Н. Г. Драгунцова, О. А. Рибачук, С. М. Дичко, Т. І. Петрів // Клінічна хірургія. - 2016. - № 8. - С. 64–69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_8_18 Апробовано модель відкритої проникної травми спинного мозку (СМ) з його тривалою компресією біосумісним стороннім тілом. Тварини - зрілі щурі-самці (імбредна лінія, похідна породи Wistar); модель травми - лівобічне пересічення половини СМ на рівні ТXI; експериментальні групи: основна (травма СМ + гомотопічна імплантація фрагменту мікропористого гідрогелю - стороннього тіла [n = 10]), групи порівняння (травма СМ [n = 16]; травма СМ + гомотопічна імплантація хімічно ідентичного аналога гідрогелю - NeuroGel [n = 20]). Компресія СМ стороннім тілом суттєво погіршує перебіг процесу регенерації: протягом перших 2 міс показник функції (ПФ) задньої іпсилатеральної кінцівки (ЗІК) у тварин основної групи найнижчий в експерименті - (1,30 +- 0,94) бала за шкалою ВВВ, протягом 3 - 4 міс - ПФ достовірно збільшився - до (2,35 +- 0,95) бала за шкалою ВВВ, що пов'язане з зниженням локального тиску на тканину СМ внаслідок зміни форми та об'єму стороннього тіла. Через 24 тиж ПФ ЗІК становив (8,45 +- 0,92) бала - при використанні NeuroGel та (2,35 +- 0,95) бала - стороннього тіла; тканинні процеси у зоні розташування імплантатів суттєво різнилися. Апробована модель задовільно відтворює механічний компонент впливу стороннього тіла на тканину СМ; зменшення компресії СМ навіть у віддаленому періоді травми суттєво покращувало умови та результати регенеративного процесу.
| 13. |
Цимбалюк В. І. Модель поперечного пересічення половини спинного мозку. Частина ІІ. Стан нервово-м’язового апарату, синдром посттравматичної спастичності та хронічний больовий синдром [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, Н. Я. Гридіна, Ю. Ю. Сенчик, Л. М. Сулій, М. М. Татарчук, О. М. Величко, С. М. Дичко, Н. Г. Драгунцова // Український нейрохірургічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 9-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2016_3_4
| 14. |
Цимбалюк В. І. Модель відкритої проникної травми спинного мозку з тривалою персистенцією біосумісного стороннього тіла у каналі хребта. Синдром посттравматичної спастичності [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, Н. Я. Гридіна, Ю. Ю. Сенчик, М. М. Татарчук, Н. Г. Драгунцова, С. М. Дичко, Т. І. Петрів // Клінічна хірургія. - 2016. - № 10. - С. 67–71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_10_20 На моделі відкритої проникної травми спинного мозку (СМ) у зрілих щурів-самців лінії Wistar після пересічення половини поперечника СМ з його тривалою компресією біосумісним стороннім тілом досліджено динаміку синдрому посттравматичної еластичності - ключового компоненту спінальної травми. Стискання травмованого СМ стороннім тілом потенціює формування синдрому еластичності, не впливає або обмежує виникнення тяжкого хронічного больового синдрому. Зменшення стискання СМ внаслідок видовження стороннього тіла та зменшення його об'єму супроводжувалось достовірним підвищенням функціональної активності та зменшенням еластичності паретичної кінцівки. Зміни активності еферентної ланки рухової системи при формуванні синдрому еластичності за модельованої травми відбувалися в обох частинах СМ, як травмованій, так і інтактній, їх вираженість не корелювала з наявністю стороннього тіла в зоні травми.
| 15. |
Цимбалюк В. І. Клініко-морфологічні особливості моделі відкритої проникної травми спинного мозку з тривалим перебуванням стороннього тіла у хребтовому каналі [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, В. М. Семенова, Н. Я. Гридіна, Ю. Я. Ямінський, Ю. Ю. Сенчик, Н. Г. Драгунцова, О. А. Рибачук, В. В. Васлович, С. М., Петрів Т. І. Дичко // Український нейрохірургічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 16-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2016_4_5
| 16. |
Цимбалюк В. І. Аналіз ефективності та зручності проведення відстроченної краніопластики після великолоскутної краніотомії у ссавців із екстракорлоральним та інтракорпоральним збереженням кісткового клаптя після видалення великого фрагменту склепіння черепу [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, O. O. Нахаба, Н. Я. Гридіна // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2011. - № 1. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2011_1_9
| 17. |
Цимбалюк В. І. Вплив трансплантації тканини нюхової цибулини на перебіг регенераційного процесу при травмі спинного мозку в експерименті [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, Ю. Ю. Сенчик, Н. Я. Гридіна, Н. Г. Драгунцова, С. М. Дичко // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 59-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_3_12 Мета роботи - дослідити вплив алогенної трансплантації тканини нюхової цибулини (ТТНЦ) на відновлення рухової функції задньої іпсилатеральної кінцівки (ЗІК) на моделі лівобічного половинного перетину спинного мозку зрілого щура. Тварини - білі щурі-самці (вік - 5,5 міс, маса тіла - 300 г, інбредна лінія, похідна породи Wistar). Основні експериментальні групи: 1-ша (n = 34) - травма спинного мозку та негайна гомотопічна трансплантація фрагмента нюхової цибулини зрілого щура, 2-га (n = 40) - травма спинного мозку. Модель травми - лівобічний половинний перетин спинного мозку на рівні T11. Моніторинг показника функції (ПФ) ЗІК проводили з використанням шкали Basso - Beattie - Bresnahan. ТТНЦ не змінює внутрішньогрупового розподілу значень ПФ ЗІК, але впливає на динамку його зміни: у ранній період травми забезпечує статистично значуще переважання ПФ ЗІК з максимумом на 3-й тиждень ((3,7 +- 0,5) бала за шкалою Basso - Beattie - Bresnahan) з подальшим поступовим статистично значущим зменшенням до (2,4 +- 0,6) бала (24-й тиждень). Перехрест значень з контрольною групою відзначено на 8-му тижні експерименту. Для контрольної групи характерна двофазна динаміка збільшення ПФ ЗІК протягом усього експерименту. Швидкий позитивний ефект ТТНЦ, імовірно, пов'язаний з нейропротекторним VEGF-залежним її впливом, негативна динаміка протягом 2 - 6-го місяця експерименту - з верифікованою деградацією трансплантата і новоутворених мікросудин перифокальної зони. Висновки: ТТНЦ спричиняє тимчасовий (лише в ранній період травматичного процесу) позитивний вплив на відновлення функції еферентної частини рухової системи. Оцінка ефективності цього виду нейротрансплантації потребує врахування динаміки синдрому еластичності та хронічного больового синдрому.Мета роботи - дослідити вплив алогенної трансплантації тканини нюхової цибулини (ТТНЦ) на перебіг синдрому спастичності та хронічного больового синдрому в денервованій задній іпсилатеральній кінцівці (ЗІК) на моделі лівобічного половинного перетину спинного мозку зрілого щура. Тварини - білі щурі-самці (вік - 5,5 міс, маса тіла - 300 г, інбредна лінія, похідна породи Wistar). Основні експериментальні групи: 1-ша - травма спинного мозку + негайна гомотопічна трансплантація фрагмента тканини нюхової цибулини (n = 34), 2-га - травма спинного мозку (n = 16). Групу зрілих (3 міс) інтактних тварин (n = 14) з аналогічними біометричними показниками використано для порівняння даних електро-нейроміографії. Модель травми - лівобічний половинний перетин спинного мозку на рівні T11. Верифікацію спастичності проведено за шкалою Ashworth та за допомогою електронейроміографії. ТТНЦ статистично значущо зменшує вираженість синдрому спастичності у каудальних відділах еферентної частини рухової системи (надп'ятково-гомілковий суглоб ЗІК) протягом перших 2-х тиж і стимулює його розвиток у прилеглих каудальних сегментах спинного мозку (колінний та кульшовий суглоб ЗІК). У віддалений період після травми (протягом 5 - 6-го міс після ТТНЦ) на відміну від групи порівняння зафіксовано суттєве збільшення частоти тяжкого регіонарного больового синдрому (дистальні відділи ЗІК), який супроводжувався явищами автофагії. Можливий ранній антиалгічний та верифікований антиспастичний ефект ТТНЦ, імовірно, пов'язаний з міграцією прекурсорів ГАМК-ергічних нейронів трансплантата у каудальні відділи спинного мозку, має тимчасовий характер, що є причиною маніфестації тяжкого больового синдрому у віддалений період травми. Висновки: ефективність негайної ТТНЦ обмежується першими тижнями після моделювання спінальної травми. Її механізми потребують подальшого дослідження.
| 18. |
Цимбалюк В. І. Вплив трансплантації тканини нюхової цибулини на перебіг синдрому спастичності та хронічного больового синдрому при травмі спинного мозку в експерименті [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, Ю. Ю. Сенчик, Н. Я. Гридіна, М. М. Татарчук, Н. Г. Драгунцова, С. М. Дичко // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 59-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_4_12 Мета роботи - дослідити вплив алогенної трансплантації тканини нюхової цибулини (ТТНЦ) на відновлення рухової функції задньої іпсилатеральної кінцівки (ЗІК) на моделі лівобічного половинного перетину спинного мозку зрілого щура. Тварини - білі щурі-самці (вік - 5,5 міс, маса тіла - 300 г, інбредна лінія, похідна породи Wistar). Основні експериментальні групи: 1-ша (n = 34) - травма спинного мозку та негайна гомотопічна трансплантація фрагмента нюхової цибулини зрілого щура, 2-га (n = 40) - травма спинного мозку. Модель травми - лівобічний половинний перетин спинного мозку на рівні T11. Моніторинг показника функції (ПФ) ЗІК проводили з використанням шкали Basso - Beattie - Bresnahan. ТТНЦ не змінює внутрішньогрупового розподілу значень ПФ ЗІК, але впливає на динамку його зміни: у ранній період травми забезпечує статистично значуще переважання ПФ ЗІК з максимумом на 3-й тиждень ((3,7 +- 0,5) бала за шкалою Basso - Beattie - Bresnahan) з подальшим поступовим статистично значущим зменшенням до (2,4 +- 0,6) бала (24-й тиждень). Перехрест значень з контрольною групою відзначено на 8-му тижні експерименту. Для контрольної групи характерна двофазна динаміка збільшення ПФ ЗІК протягом усього експерименту. Швидкий позитивний ефект ТТНЦ, імовірно, пов'язаний з нейропротекторним VEGF-залежним її впливом, негативна динаміка протягом 2 - 6-го місяця експерименту - з верифікованою деградацією трансплантата і новоутворених мікросудин перифокальної зони. Висновки: ТТНЦ спричиняє тимчасовий (лише в ранній період травматичного процесу) позитивний вплив на відновлення функції еферентної частини рухової системи. Оцінка ефективності цього виду нейротрансплантації потребує врахування динаміки синдрому еластичності та хронічного больового синдрому.Мета роботи - дослідити вплив алогенної трансплантації тканини нюхової цибулини (ТТНЦ) на перебіг синдрому спастичності та хронічного больового синдрому в денервованій задній іпсилатеральній кінцівці (ЗІК) на моделі лівобічного половинного перетину спинного мозку зрілого щура. Тварини - білі щурі-самці (вік - 5,5 міс, маса тіла - 300 г, інбредна лінія, похідна породи Wistar). Основні експериментальні групи: 1-ша - травма спинного мозку + негайна гомотопічна трансплантація фрагмента тканини нюхової цибулини (n = 34), 2-га - травма спинного мозку (n = 16). Групу зрілих (3 міс) інтактних тварин (n = 14) з аналогічними біометричними показниками використано для порівняння даних електро-нейроміографії. Модель травми - лівобічний половинний перетин спинного мозку на рівні T11. Верифікацію спастичності проведено за шкалою Ashworth та за допомогою електронейроміографії. ТТНЦ статистично значущо зменшує вираженість синдрому спастичності у каудальних відділах еферентної частини рухової системи (надп'ятково-гомілковий суглоб ЗІК) протягом перших 2-х тиж і стимулює його розвиток у прилеглих каудальних сегментах спинного мозку (колінний та кульшовий суглоб ЗІК). У віддалений період після травми (протягом 5 - 6-го міс після ТТНЦ) на відміну від групи порівняння зафіксовано суттєве збільшення частоти тяжкого регіонарного больового синдрому (дистальні відділи ЗІК), який супроводжувався явищами автофагії. Можливий ранній антиалгічний та верифікований антиспастичний ефект ТТНЦ, імовірно, пов'язаний з міграцією прекурсорів ГАМК-ергічних нейронів трансплантата у каудальні відділи спинного мозку, має тимчасовий характер, що є причиною маніфестації тяжкого больового синдрому у віддалений період травми. Висновки: ефективність негайної ТТНЦ обмежується першими тижнями після моделювання спінальної травми. Її механізми потребують подальшого дослідження.
| 19. |
Цимбалюк В. І. Відстрочена краніопластика після великолоскутної краніотомії (модифікації №5 та №6) [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, О. О. Нахаба, Н. Я. Гридіна // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2011. - № 2. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2011_2_6
| 20. |
Цимбалюк В. І. Відстрочена крапіопластика після великолоскутиої краніотомії (модифікації №5 та №6) [Електронний ресурс] / В. І. Цимбалюк, О. О. Нахаба, Н. Я. Гридіна // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2011. - № 4. - С. 44-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2011_4_9
| | |
|
|